Колись в інтернеті існував закритий трекер OiNK. На трекері було найбільше зібрання музики на той час. Важко знайти меломана, в якого б слово OiNK не викликало смутку. Бо два роки тому власника трекеру Алана Елліса було заарештовано, а трекер закрито.

У пам'ять про славетні часи я не видаляв з uTorrent останній торрент, скачаний з OiNK. Так вже два роки, незважаючи на зміни комп'ютера, ОС тощо в мене завжди був присутній цей торрент.

І ось вчора сталося непоправне. Випадково натиснувши не ті клавішу я видалив пам'ятний торрент. Тепер OiNK перестав існувати і на моєму комп'ютері.

Зараз на сайті Народної Самооборони:

"Нам нужна новая индустриализация!" (див. відео 7:34)
А далі про продуктивне село.

Це слова не Арсенія Яценюка на мітингу в Східній Україні, це Владімір Жиріновський критикує бюджет РФ. А ви кажете, що сєніни російськи політ-технологи даремно їдять свій хліб. Та їх навіть Владімір Вольфовіч слухає!

Нехай упокояться в мирі душі невинно замучених голодом. Хай Господь прийми до себе вбивць, які розкаялися. Боже, збережи Україну і увесь світ, щоб не було більше таких трагедій. Скруши людські серця, щоб не прагнули збагачення, а могли віддати останнє тим, хто потребує.

Багато хто, розчарувавшись у "демократах" і "демократії" (у лапках, бо представники цієї "демократії", як і сама "демократія", мають небагато спільного зі справжньою) прагне приходу "сильної руки" або "Царя-батюшки", який би навів лад, всіх "построїв" і поклав кожному до рота манну небесну. Часто доводиться чути "як у Росії / Білорусі добре і спокійно". Приклади "спокою" наводяться різні, але об'єднує їх основне — лад у державі. Коли починаєш питати: "Там не беруть хабарі, там не б'ють у міліції, там немає кумівства, а держава захищає своїх громадян?", — люди понурюються і переводять тему.

Але то все слова. "Чєму бить, таво нє мінавать" і тоталітаризм, який нас чекає, обов'язково зміниться черговою спробою будівництва демократичного суспільства. А поки подивимося в майбутнє. На приклади столиці Росії. Дивіться репортаж з чергової спроби росіян зібратися на мітинг для захисту своїх Конституційних прав. Крім "дивних" для сучасної України фотографій, там ще можна прочитати цікаве словосполучення "несанкціонований мітинг".

Я коли дивився, спіймав себе на думці, що для мене це наче фантастика. Ну просто уявіть. Янукович схотів провести якусь акцію на Європейській площі, а Ющенко чи Тимошенко зробили там виставку трипільського декору, київські суди одноголосно визнали акцію Януковича незаконною, а тих, хто ризикнув прийти, відвезли до райвідділків. Фантастика! У нас навіть з заборонених мітингів нацистів забирають лише поодиноких, особливо активних осіб. А в "спокійній" Росії забирають будь-кого, хто проходив повз людей, що стояли з плакатами "Владо, дотримуйся 31-ї статті Конституції".

Я так не хочу.

Весела казка про сучасне:
Цю та інші казки можна знайти у журналі авторки sunrin.

didaio [at] googlewave.com — додавайтеся, хто вже у ґуґл вейв.

Українські хвилі можна знайти через пошук "with:public tag:ukrainian". Там все дуже сиро, не вистачає елементарних функцій для нормального використання. Тому як вірно відзначили у FriendFeed: "Ґуґл Вейв — це сервіс для обговорення Ґуґл Вейв".

Детальніше свої враження розповім, коли розсмакую.

Матвій Ганапольський як журналіст мені подобається ще з початку 90-х, коли дивився його "Бомонд" на ОРТ. Вже у дорослому віці отримував задоволення, слухаючи його на "Ехо Москви". І ось вчора побачив його коментар на "Свободі Шустера", зроблений 27 лютого ц.р.

Можу лише підписатися під кожним його словом і уявно поплескати, настільки вірно і точно сформульовані головні проблеми сучасного українського суспільства.

( Розшифровка промови )

Підкажіть, будь ласка, універсальну систему платежів для сайту, яка б приймала різні види платежів від карток до смс і офлайну. Ґуґл підказав деякі, але без особистих рекомендацій страшнувато ;) Хочу надійно, недорогу, бажано українську.

І окремо цікавить SMS-біллінг. З ким в Україні краще співпрацювати?

Сайт МТС-Україна отримав новий дизайн, наблизившись до стилю сайту головної компанії в Росії. Структура сайту не змінилася, і тому російський сайт виглядає компактніше. Якщо на російському останні новини розташовані по центру екрану і одразу доступні для перегляду, то на українському вони зміщені вниз і оку потрібний час, щоб їх знайти.

Така соціальна реклама з'явилася напередодні вночі в Москві. Користувачі російського сайту "Лепрозорий" вирішили привернути увагу москвичів до наболілих проблем. На власні кошти вони виготовили кілька рекламних плакатів і розклеїли їх на вулицях міста. Вже до 12 години наступного дня всі вони були зірвані або заліплені іншими.

( Інші приклади )

Остання (у часі) прес-конференція Ющенка на зеленій галявині™ перед Секретаріатом Президента у декого викликала приємну ностальгію. Виразником цих емоцій стала журналістка УНІАН Маша Міщенко . Її допис я прочитав за посиланням від sam_ta_claus, якому сподобалася наступна цитата з Маші: "І був ще один момент, коли в залі не було навіть флюїда неприйняття. «Я заплатив дуже дорого за свободу слова в цій країні. Я не знаю, хто заплатив більше, ніж я. Хто не згоден – підніміть руку», – запропонував Ющенко. Таких не виявилося. «Я дуже прошу вас її зберегти».

Не в силах пройти повз, я залишив свій коментар, який настільки добре висловлює мої основні враження від подій останніх 4,5 років, що я виношу його сюди.

«

«Навіщо ви балотуєтеся? Ви вірите, що виграєте вибори?» – це було перше запитання. «Я виграю», – сказав Ющенко. Від цієї заявки всі скривилися. Але я зрозуміла суть його відповіді трохи згодом. Він мав на увазі не конкретні відсотки в конкретній кампанії. Він мав на увазі інше. Розмірковуючи про історію, про свої непопулярні кроки, він говорив: те, що ми посіяли нині, не дасть швидких паростків, але за три-чотири роки ви сидітимете з своєю дитиною за підручником історії і зрозумієте, що я був правий. Він виграє інше – пам`ять і подяку нащадків. Маша Міщенко, УНІАН

»

Багато хто зараз і правління Кучми називає добрим.

А свобода слова за Ющенка стала брендом, але не реальністю. ЗМІ в Україні не стали об'єктивнішими чи менш ангажованими, влада не стала менше використовувати ЗМІ, а журналісти не стали більш відданими професійним принципам. Звісно, між ЗМІ часів Кучми і часів Ющенка є велика різниця, але тепер журналісти цілковито (і з власної волі) належать власникам, а власники не гребують виконувати побажання можновладців.

Найбільше досягнення Ющенка - відсутність монополії на владу. І дивлячись у майбутнє, я вже сумую за цими часами.

P.S. Для протоколу: я вважаю, що навесні, коли з галявини™ перед Секретаріатом зійде сніг і вона знову стане зеленою, Ющенко все ще залишатиметься Президентом України. І знову будуть сльози розставання, тремтіння в руках і непідробна відвертість. У кого? Дивімося наступні серії серіалу "Ностальгія за нездійсненим минулим".

Сайт http://scr.im пропонує простий і дієвий спосіб для публікації email'ів без небезпеки наразитися на нові порції спаму. Вказавши на сайті свій мейл ви отримаєте коротке посилання виду http://scr.im/didaio, зайшовши за яким потрібно буде вказати капчу (її не доведеться навіть набирати, достатньо вибрати один із запропонованих варіантів), після чого відкриється ваша email-адреса.



Єдиний недолік — те, що не всі можуть зрозуміти, що за http-посиланням ховається email-адреса.

Хочете підвищити кількість фоловерів у Твіттері? Немає нічого простішого! Напишіть просте повідомлення "Have 8 Google #wave invites left. Follow me and RT to get the invite to Google #wave!"

P.S. Насправді дістав цей бум wave-жебрацтва.

Єдине, чому я не буду голосувати за Ющенка на виборах Президента — його невиконані обіцянки.

А Тимошенко, схоже, чомусь таки в нього навчилася.

«

Я знаю, що ми зможемо протягом двох років людям гроші повернути. Якщо я не зможу повернути людям гроші протягом двох років, я на відміну від наших чоловіків – політиків покладу заяву і піду з посади, тому що посади не потрібні, якщо ти не можеш обіцяне людям дати 28 вересня 2007 року, Юлія Тимошенко в ефірі "1+1"

»

Тимошенко має піти у відставку. І, бажано, не повертатися.

P.S. Вимагання виконати передвиборчі обіцянки — один з кращих способів боротьби з популізмом.
P.P.S. Звісно, якщо суспільству той популізм набрид.
P.P.P.S. Чого в Україні поки не спостерігається ;(

Ви хотіли щось написати погане про Тимошенко? Треба було раніше думати!

Сьогодні Печерський райсуд Києва заборонив розміщення будь-якої недобросовісної реклами щодо діяльності Юлії Тимошенко. У т.ч. і в інтернеті. Особисто мене стосуються ці слова судової ухвали: "Заборонити ... фізичним ... особам розміщувати на ... мережі Інтернет ... будь-яку недобросовісну рекламу відносно діяльності Глави Уряду України - Голови ПП "ВО "Батьківщина"".

Тепер ясно звідки ЮВТ візьме гроші на передвиборчу кампанію. З блоґґерів! А я не знаю, що і робити. Чи зірочками заставляти критику, чи багатозначно мовчати, показуючи копію судової ухвали на питання про моє ставлення до Тимошенко? І ще цікаво. Якщо я напишу щось гнівне, але закреслю це ось так, то це буде вважатися порушенням чи нє?

Живе собі у Польщі така Алісія Тисьонс. Під час вагітності лікарі повідомили їй, що після пологів може втратити зір. Пані злякалася, що стане нещасливою і пішла до інших лікарів для вбивства ненародженої дитини. Отримавши відмову і народивши дитину, зряча Алісія подала до Європейського суду з прав людини позов на державу Польща, яка не дозволила їй вчинити аборт. Пані Алісія таки виграла, і Польща має сплатити їй компенсацію — декілька десятків тисяч злотих.

Алісія Тисьонс настільки увійшла у раж, що коли в католицькому тижневику "Недільний гість" її порівняли з вбивцею, а аборт — зі злочинами нацистів, то теж подала до суду про захист честі та гідності. Вчора суддя Єва Солецька визнала Алісію Тисьонс потерпілою. Редакція "Недільного гостя" має оприлюднити письмове вибачення та відшкодувати 30 тисяч злотих (пані Алісія хотіла 50 тисяч).

Під час судових слухань редактор "Недільного гостя" сказав, що навіть знаючи про наслідки все одно оприлюднив би цю статтю.

Вчора про цей випадок розповідав наш священик бр. Матей. Він поставив цікаве питання: "Як буде почувати себе дитина Алісії Тисьонс, коли дізнається про цю історію?". Дізнається, що її мати не хотіла її народжувати, а за те,що їй не дозволили вбити дитину, отримала гроші.

Ця подія набула широкого розголосу у Польщі. І я дуже приємно здивований, що про неї пишуть українські ЗМІ. Зло має бути назване злом, розкрите і покаране.

Так горів ринок "Слов'янський" у Дніпропетровську. Знято з іншого берегу Дніпра за 20 кілометрів від пожежі.

Фото: Станіслав Ведмідь

Відео з оригінальним звуком

• російські субтитри (переклад leprohouse).
• російські субтитри від housemd.rusubs.ru

Переклад від LostFilm.tv

• LostFilm.tv
• torrents.ru
• torrents.net.ua

Запис буде оновлюватись, як будуть з'являтися нові переклади.