Di Daio (didaio) wrote,
Di Daio
didaio

Проти всіх

Думка голосувати "Проти всіх" у мене вперше з’явилася весною цього року. Того дня, коли Віктор Ющенко підписав перший Указ про розпуск Верховної Ради. Не можу сказати, що до того дня мене влаштовували всі його кроки, але розпуск ВР став останньою краплею. Я обирав Ющенка-демократа, а отримав погану копію Кучми. Мені можуть скільки завгодно казати про рішучого і мужнього лідера, про необхідність розібратися з тим кагалом на Грушевського, але я залишуся твердо переконаним, що авторитарними методами демократію не побудуєш.

Я ознайомився з програмами і списками НУНС, БЮТ, Партії регіонів, СПУ, Литвина. Я не читав програму КПУ, бо вважаю, що в Україні слід взагалі заборонити комуністичну ідею. Але це був марно витрачений час. Немає жодного сенсу аналізувати їх програми, бо їх вартість оцінюється лише кількістю грошей, заплачених штабним технологам. Їх списки — це не перелік найкращих правників чи інших фахівців. Натомість у списках зібрані найближчі друзі лідерів або люди, які дали більше грошей для потрапляння у список.

У кожної партії є своя "фішка". У кожної є свої недоліки і переваги. Від списку до списку різниться і співвідношення "друзів" до "фінансистів". Але суть усього цього однакова: отримання особистих благ. Лобіювання власного бізнесу, створення законодавчого забезпечення "відкатів", користування грошима платників податків — це їх справжня ціль, заради якої вони ідуть до парламенту.

В Україні відсутні політики, які, принаймні, готові боротися за Україну, реформувати її. Бо сучасна українська політична система — це величезна матка, яка працює виключно для задоволення власних потреб. Вона народжує людей, життєвий план яких один — підтримувати життєдіяльність матки. Хто виконує своє завдання успішно, той і сам живе не погано.

Цей апарат залишився нам у спадщину ще з комуністичних часів. Йому підкорюються всі партійні структури, незалежно від облич, гасел, кольорів чи назв.

Мій голос "Проти всіх" — це щира позиція. Партійному апарату не вигідно, щоб люди адекватно сприймали реальність, щоб люди щиро висловлювали свої думки. Тому вони на кожному кроці закликають: "Не голосуй проти всіх, зроби свій вибір!". Вони щось кажуть про розпорошення голосів, про вибір меншого зла. Але меншого зла в сучасній політичній Україні немає. Вони всі однакові! На них просто одягнуті різні маски. Їх заклики — це лише елемент, необхідний для продовження життя "матки". І хай частка мого голосу дістанеться кожному з них, але тоді вони зрозуміють, що їх маски зірвані.

Мій голос "Проти всіх" — це сигнал для людей, яким набридла така політична система. Для тих, хто має в собі сили зробити впевнений крок і розпочати боротьбу за нову Україну. Мені хочеться вірити, що в Україні є такі люди, але вони думають, що цю систему не здолати. Голосуючи "Проти всіх" я підтверджую свою готовність стати на їх бік.

Кількість голосів "Проти всіх" — це показник реальної ситуації в державі. Це справжнє відображення суспільної думки про все, що тут відбувається.
Tags: Україна, міркування, політика
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 71 comments