Вибух будинку. День четвертий, коротко
Даремними були мої сподівання на запас сил. Вчора увесь день пробув там і повернувся до дому зовсім безсилий. Тому коротенько розповім про найважливіші події вчорашнього дня, тим більше, що якоїсь нової грандіозної інфи немає.

Вчорашній день у чергове довів, що людина здатна призвичаїтися до будь-яких умов. Навіть у такій надзвичайно важкій ситуації, яка склалася на 1-му масиві Перемога у Дніпропетровську люди вже увійшли в якийсь ритм. В їх діях вже проглядає більше продуманості, ніж емоційності. Люди вже думають про майбутнє. Розмірковують над запропонованими варіантами компенсації житла. Намагаються врятувати хоч-якісь речі зі вцілілих квартир.

Складніша ситуація на самому завалі. Рятівники розібрали вже близько половини уламків, але з розбором іншої половини виникли проблеми. Уламки третього під’їзду перетворилися на штучний фундамент задньої стіни під’їзду і утримують її від падіння. Ця задня стіна абсолютно нестабільна і може впасти будь-якої меті, особливо, якщо продовжити виймати уламки з-під неї. Тому вчора пошуково-рятувальні роботи проводилися максимально обережно, а протягом всього дня засідала комісія будівельників і конструкторів, які вирішували долю стінки. Швидше за все її намагатимуться завалити на протилежний бік, щоправда поки відсутня єдина думка, як це краще зробити.

Незважаючи на максимально обережний хід пошуково-рятувальних робіт вчора знайшли тіла ще двох осіб. Дівчинки 13 років та чоловіка. Вони не мешкали в цьому будинку, а перебували в гостях. Начебто, чоловік приїхав з Києва. Тепер загиблими вважаються 17 осіб. У лікарнях знаходяться 16, стан 2 з них — важкий. Безвісти зниклими залишаються 7 людей, одна з них — маленька дівчинка, яка ймовірно вижила і не потрапила під завал. Однак батьки її не можуть знайти.

Завдяки перерві у великих роботах на завалі багатьом мешканцям вцілілих під’їздів дозволили винести максимальну кількість своїх речей. Для кожного під’їзду і поверху були свої умови, викликані різним рівнем небезпеки. Декому вдається врятувати чи не всі речі.

Інша метушня викликана візитом Президента, який відбудеться сьогодні. В терміновому порядку на місці трагедії асфальтують ями, утрамбовують землю, зрізають дерева, ремонтують школу, в якій знаходиться штаб, змінюють лампи на ліхтарях. Хіба що землю не фарбували. В усіх, хто там знаходиться, це викликає дике обурення. І ввечері на одному з місцевих каналів питання про цю показуху поставили губернатору області Бондару. За його словами, він коли побачив усе це, був обурений не менше за інших і вже відчитав мера та його заступників. Він розповів, що вчора ввечері йдучи від польового штабу, де засідає комісія, до школи, у серцях зробив зауваження комунальникам, мовляв третій день тут ходить найвище керівництво, а ви не можете ями засипати та сміття прибрати, "Що ж тоді відбувається на вулицях, де ми не ходимо", — риторично спитав Бондар. На думку губернатора комунальники сприйняли це зауваження буквально і вже наступного дня, тобто вчора, прийнялись виконувати як їм здалося доручення губернатора. На думку Бондара, це прояв совєтського менталітету, але виправити зроблене вже неможливо.

Ввечері на цих роботах стався кумедний випадок. Електрики замінювали ліхтар і... завалили на дерево стовп. Це відбулося біля штабу державної комісії, на очах МВС, МНС та інших М.








Цей текст можна використовувати лише в некомерційних цілях з обов’язковим зазначенням джерела і посилання.

P.S. Вчорашня жалоба — це був жах. У маршрутках музика, на радіо музика, на каналах — розважальні передачі. М1 навіть не змінив сітку мовлення. Тільки чорні стрічки та приспущені прапори нагадували про трагедію. Але біля штабу хтось додумався поставити столи, на яких виставили списки загиблих. Там же можна було ставити свічки і покладати квіти.