Рік тому, 24 серпня 2006 року, я попросив у всіх пробачення. Знаючи, що на цьому я не зупинюся, я "приклеїв" посилання на те пробачення нагору журналу. І зі спокійною душею увійшов у новий рік після дня Незалежності.

Зараз же з’ясувалося, що для мене серпень характерний не найбільшою кількістю техногенних катастроф, а сплеском відчуття провини. Ось вже другий рік поспіль саме на цей місяць приходиться найгостріша потреба просити пробачення. Цікаво, що причини таких сплесків абсолютно різні.

І тоді, і зараз я сподіваюся, що більше таких помилок робити не буду. Минулого року не вийшло. Як-то буде тепер — побачимо, а поки ж — пробачте мені, якщо завинив перед вами.

У цей великий для України день я щиро прошу пробачення у всіх кого образив, кому завдав шкоди, кому зробив погане, перед ким завинив.