April 9th, 2006

Свіночка

Український "Білайн" починає з розвідки

Український сайт "Білайну" вже не веде на російський. Тепер у нас, українців, є свій, оригінальній, сайт "Білайну". На якому хлопак вже прочитав бренд-бук нового мобільного оператору, а дівчина ще тільки думає.
Крім молоді, на сайті представлене ... опитування... З декількох питань про твій досвід користування мобільним телефоном. Опитування не працює у FireFox. Результати опитування сховані від зацікавлених глядачів.

Тобі ще цікаво? Ну то дивись.
Свіночка

"Соляріс"

У 22 роки перший раз прочитав "Соляріс". До цього часу навіть жодного разу не бачив таку відому стрічку Тарковського або голівудське прочитання книжки.

"Соляріс" видався мені цікавим своїми почуттями. І хоча почуття описувалися не так детально, як ті ж солярістичні теорії, але саме вони привернули мою увагу. Ті перетворення людини, до яких вона вдається, потрапляючи у небезпечне середовище. Ті поступки, на які готова піти людина заради задоволення свого еґо. На мій погляд це описано просто майстерно.

Мені було цікаво зрозуміти як виглядає станція, як виглядає Океан, я щиро намагався уявити ці мімоїди та асинхроїди. Але. Так і не зміг цього зробити. Фраґменти опису теорій я міг читати на половину, максимум на 2/3, далі я переходив до наступної частини роману.

І кінець. Не можу сказати, що я його зрозумів. Мені він видався дещо штучним, якимсь незграбним. Хоча якщо замислюватися глибше і вдавати з себе якогось спеціаліста з читання поміж_рядків, то можна сказати, що закінчується роман тим, що мене так зацікавило. Здатністю людини перетворюватися, сприймати невідоме, задовольняти еґо та ... нездатністю на рішічі кроки.

Пливти по хвилях


P.S. Дивним чином співпали дві події. 8 квітня я почав читати книжку. 8 квітня в Україні проходила телепрем'єра голівудської однойменної стрічки. Про останнє я дізнався лише сьогодні.
Равлик

"Пісьма братана"

Перебуваючи на дніпропетровській книжковій виставці дізнався, що в місті продаються "Пісьма братана"!!! Оббігавши всю виставку і не знайшовши книжку, вирушив до "Білокнижнкика", бо кажуть "що саме там і є". Далі почалися сущіє ізмєнєнія навколишнього середовища. Я читав книжку в маршрутках і кафе, творчому вечорі і вдома на кроваті, і ось, нарешті, прочитав. Друзі, якщо ви ще не купили цю книжку, купуйте її негайно. Бо це нова сучасність української літератури, це — яскравий показник українських реалій, коли навіть учні професійно-технічних училищ видають тааааке.

"Пісьма братана" — це 28 електронних листів Жені Галяса (bratan) до Олександра Ворошила (giggster) чотири роки назад. І, що називається, "не користі раді, а токма волєю пославшей мєня жани". У той час Братан ще не знав, що таке ЛЖ, а Ґіґстер був адміном сайту http://www.samvydav.net. З цього моменту і починається найцікавіше.
Мене завжди хвилювало чи є О.Ворошило та Є.Галяс реальними особами, які п'ють молоко та їдять шоколадні батончики. Чи дихають вони тим самим повітрям, що і я, або живуть лише у свідомості когось "третього". Польові дослідження я проводив майже без зупинки. Я допитувався у всіх кого зустрічав і хто міг знати цих обох: "Скажіть, вони віртуали чи ні? ЯК ВОНИ МОЖУТЬ ІСНУВАТИ?". Відповіді мене не переконували і я вдавався до нових спроб.

Книжка "Пісьма братана" також не додала впевненості в існуванні цієї двійці. Реальність та вимисел у книжці настільки нероздільні, наскільки хмари поєднані з небосхилом. Мене не залишало враження, що весь цей бурхливий потік слів, є нічим іншим як точно розрахованим твором, написаним за своїми правилами, написаним за математичною формулою творчого успіху. Здається, що братан не тільки знає ПРО ЩО пише, але й ЩО пише. І це додає ще більше приводів для роздумів про реальність та віртуальність.

Кінець-кінцем ця боротьба закінчилася останньою сторінкою книжки. Після якої відпали всілякі питання про реальність. І хай навіть ми живемо в матриці і все, що бачимо лише витвір нашої уяви, але хай тоді "Пісьма братана" будуть нашою сучасною українською Біблією.

P.S. Respect Ґіґстеру за видання! Мені дуже сподобалося оформлення та ідея з підписами, що реально додаються при користуванні деякими безкоштовними веб-скриньками. Проте, ілюстрації просто жахливі. Вони на 10 порядків нижче зі рівнем, ніж текст.