March 5th, 2009

Свіночка

Назад у СРСР

У Дніпропетровську зламали і вкрали хрест, встановлений перед неповернутим храмом св. Йосипа.
А на додаток розкидали квіти і свічки, які вірні лишали біля дверей святині.
Комусь геть неприємна будь-яка згадка про святість того місця. Злий доторкається зраненого людського серця і робить свою справу, а людина приречує себе на вічні страждання.


Ввечері вірні, які прийшли на богослужіння, принесли нові квіти і свічки, які поклали біля опоганеного хреста. Величезний біль відчував у серці, коли стояв перед храмом. Хрест, вирваний "з корінням" — це звичайне дерево. На його місці постане новий. Але хрест — це символ спасіння і любові. Знак страждань Божого Сина, пережитих для відкуплення людини. Стоячи там розумів, що це і мій гріх повалив той хрест перед храмом. І як 2000 років тому Ісус Христос знову вмирає на Голгофі за людський гріх.

Знищення святого — останній крик переможеного диявола. Це максимум, на який він здатний. Але жодна дія лукавого не здатна перемогти любов Бога до людини. Розпростерті руки розіп’ятого Ісуса чекають коли той, хто вбивав цвяхи, впаде в Його обійми і покається.