Мандри сходами

У моєму сприйнятті пісні Владіміра Висоцького — це те, що записано на платівках, які з’являлися на полицях вмираючого "совка". Колекція з 21 "млинця" і досі зберігається у мене вдома, маючи статус недоторканості. Але в оригіналі я їх не слухав вже досить давно. Дещо було в мп3, але поганої якості. Усі ж "студійні" чи "колекційні" записи Висоцького абсолютно не лягали на слух і не сприймалися так, як ті.

Аж ось нещодавно знайшов оцифровану версію тих платівок! У чудовій якості, зроблено, що називається з любов’ю. Рекомендувати скачати цей скарб немає жодного сенсу. Шанувальники і так скачають, а іншим можу порадити хіба що не пройти повз. Посилання під катом, пароль на архіви: dcdnet.



( Collapse )

Інтерв’ю з людиною, яка веде мікроблоґ @yatsenyuk на Твіттері мене дуже розчарувало. Во-пєрвих строках пісьма kotyhoroshko відверто заявив про відсутність в інтерв’ю реальних імені та прізвища автора. Не знаю як інших, а мене саме персона власника цікавила найбільше. Навіть не можу уявити людей, якім було б цікаво прочитати "думки ні про що" невідомого автора віртуального блоґу. Якщо трохи пофантазувати, інтерв’ю навіть не дає 100% відповіді на питання чи штучний це блоґ, адже всі ці відповіді легко міг давати сам Арсеній або хтось з працівників його штабу.

@yatsenyuk, за своєю суттю, нічим не відрізняється від багатьох штучних блоґів у лж під брендом vsi_nashi, які вів той-таки kotyhoroshko. Чи були комусь цікаві його тодішні інтерв’ю про віртуальні щоденники? Так само можна поспілкуватися з авторами інших кумедних журналів про навколо-політичні теми: arrrseniy2010, politskhema, mishabrodskiy тощо.

Взагалі, початок інтернет-кампаній на виборах-2010 засмучує. Порожні вихлопи, в яких немає ані долі фантазії та користі. Блоґи Яценюка та Богословської, відео про посилання "в жопу"... Чи несе це якусь користь для розвитку України — питання риторичне. А тим часом "народні ініціативи", що виникають не за командою зі штабу чи детального прорахунку розрахунку відповідальних за медіа-супровід, продовжують радувати своєю безпосередністю, дотепністю та влучністю, і без жодних натяків на псевдо-справжність.