Di Daio (didaio) wrote,
Di Daio
didaio

2prymara

Відповідь на http://www.livejournal.com/users/prymara/37176.html?thread=544312#t544312
Я тобі не хамлю. На мій погляд.
І не мав на думці тобі хамити.
Вибач, якщо мої звички так вести бесіду, є хамливими. Я не хотів тебе образити чи ще щось дурного зробити.
Сам такого не люблю.

Мені здається що природжена секретарка — не може бути образою. А твоя відповідь на моє повідомлення є… ну як це сказати… хамовита? «інших не тре розуміти, про них не тре нічого знати задля взаємодії»

Історія:
Повідомлення

Відповідь від мене:
Мені, йолопу, важливо бачите Президента своєї країни та чути, що він каже.
Бо я його бачив на Майдані кожен день, а тут вже багато місяців не бачу.
І чим ближче було до вересня, тим більше я упевнявся в думці, що Президента вже «оточили» і він не володіє інформацією.
Це політика, а не сповідь.

Мабуть ти природжена секретарка, бо мені важко щось казати за іншу людину. Адже кожна людина, не дивлячись на звички, характер і інші обставини є індивідуальністю. І знати, що вона скаже перед тим, як вона щось сказала — це є упередженість. Бо це знання впливає на те, як людину слухаєш, тобто слухаєш вже з оглядом на те, що чекав/ла.

Відповідь від примари:
Ну, дякую що мій потяг до розуміння того, _ким_ є інша людина, названо "здатністю секретарки".

мабуть такі люди як ти, що вважають, що інших не тре розуміти, про них не тре нічого знати задля взаємодії, і є майбутніми панами Президентами. Бажаю успіхів.


Відповідь від мене:
люди як ти, що вважають, що інших не тре розуміти, про них не тре нічого знати задля взаємодії
Невже я це десь казав? Чи то жіноча інтуіція?

Ну, дякую що мій потяг до розуміння того, _ким_ є інша людина, названо «здатністю секретарки».
Кажу «жіноча інтуіція», а не «секретарка», адже з наведеного дійсно нічого не зрозумів.

Мой поєзд к поніманію того, кто єсть другой чєловєк.
Вибач російськомовного, що ти мала на увазі?
Знання «що скаже людина» відрізняється від розуміння самої людини.

«мабуть» (в лапках, бо цитата) ти дуже уважно те, що я написав. Так уважно, що не помітила суті.

За успіхи дякую. Президентом країни не збираюся бути, а Президентом чогось іншого — з великим задоволенням. Твої слова та до когось наверх!


Відповідь від примари:
Навіть незручно якось натякати - але ти поводишся надто неввічливо. Це мій журнал і я маю право у ньому висловлювати свою думку. Це мій журнал і ти не маєш право тут хамити мені.


На останнє я не мав змоги відповісти, бо примара мене забанила, а всі мої коментарі видалені.

Хто може відправити їй мою відповідь (нагорі повідомлення), зробить це, будь ласка. Бо я дійсно не хотів її ображати.
Tags: дибр, емоції
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments