Di Daio (didaio) wrote,
Di Daio
didaio

Ющенко

Щас спаю.
Ідея цього запису з'явилося декілька днів назад. Але, як і зі всім іншим, руки тоді не дійшли. Чому — тема для іншої нотатки ).

Я тільки нещодавно збагнув, чим для мене, особисто для мене, була інавгурація Віктора Ющенка. Це мабуть трудно уявити людини, яка голосувала за Віктора Януковича, але деяким з того табору буде зрозуміло.
Віктор Ющенко — це людина, яку я хотів бачити на посту Президента України ще з середини 90-х років. Таке бажання виникло десь 94-95 року і закріпилося після вводу гривні.
В 95 році мені було 11 років. Маленька людина, яка має дуже велику кількість проблем, але не думає про них. Всі українці хоч приблизно пам'ятають українські 90-і. Проблеми у всіх були приблизно однакові.
І от вечорами, спілкуючись з матусею, мріяти про те, як буде гарно, коли Ющенко буде Президентом. Це 12 років.

Я тільки нещодавно про це подумав, бо мрія про Президента Ющенка відійшла на другий план, коли він став Прем'єр-міністром. Все теж жахливе становище в країні, в деяких галузях ще більш жахливіше, ніж в середині 90-х. Бажання слідкувати за Ющенком, за українською політикою та Україною в цілому, не було взагалі.

І ось Віктор Ющенко — Президент України. Збулася моя мрія, з якою я прожив половину життя!!! Я представник покоління, яке пів свого життя хотіло бачити Ющенка Президентом.

Це так дивно.
Tags: політика, спогади
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment