Цей каркас являє собою два тезиси:
- «Помаранчеві» виявили повну неспроможність втілювати у життя і боронити ідеї Майдану.
- У політиці нема переможців і переможених.
- Ані управління країною «помаранчевими», ані «блакитними», у чистому вигляді, мені не подобалося. «Помаранчеві» провадили ті ж самі принципи «кучмізму», що й «блакитні», але при цьому не спромоглися збудувати ефективної владної вертикалі. Ця думка сформувалася у такий вислів: «Демократію кучмізмом не побудуєш».
Що залишається у такій ситуації? Це спробувати змішати дві сили і подивитися, що з того вийде. Інших варіантів я не бачу. - Віктор Ющенко, здавалося б, переміг на виборах Президента. Віктор Янукович, здавалося б, програв. Через півтора роки Віктор Ющенко, здавалося б програв, а Віктор Янукович, здавалося б, переміг. Чому здавалося б? Бо після перемоги 2004 року рейтинг Ющенка, як і його популярність, стрімко впали. А після перемоги 2006, з великою ймовірністю, впаде рейтинг Януковича/«Партії регіонів».
Тепер цікаво буде подивитися на співпрацю Ющенка і прем’єра від «регіонів». У цьому ключі раджу почитати інтерв’ю з таким собі Тарасом Березовцем.
P.S. Спочатку хотів обмежити цей запис рівнем «Тільки для друзів». Потім вирішив все ж таки зробити його публічним, з метою почути думки про вищевикладене. Будь ласка.
