Світ дивує існуванням красивих речей, які являють собою порожнечу. Виявляється, мати красу можуть зовсім нематеріальні речі. Яким красивим є осінній туман! А прозоре, нічне зоряне небо! Від такої краси віє чимось магічним, тонким і неймовірно манливим. Такою красою не хочеться володіти. Єдине бажання — розчинитися в ній, стати часткою.