Di Daio (didaio) wrote,
Di Daio
didaio

Ніч і місто

Дуже багато часу за останній тиждень проводжу у центрі міста. Цікавий досвід, особливо в нічний час.
Тверезу людину зустрів лише одного разу. Справжніми ж господарями нічного Дніпропетровська є шльондри та клаббери. Серйозну конкуренцію їм складають пияки, які йдуть невідомо звідки до такої ж самої невідомості, та бомжі, що використовують ніч для духовного збагачення. Останні, на відміну від світлої пори, не сплять де прийдеться, і не розпивають шмурдяк, а спостерігають за навколишнім світом. Їх задумливі обличчя, на яких відображається такий незвичний для цієї категорії людей процес мислення, слугують, напевно, єдиним містком до колишнього життя. А ще вони готуються. Збирають пакети, що можуть знадобитися вдень, переносять нажите з місць тимчасового зберігання ближче до пунктів прийому пляшок чи туди, де вони "живуть".

Шльондри ж, виявляється, є дуже загадковими істотами. Зрозуміти їх "графік", "маршрут" чи взагалі що-небудь з їх "робочих моментів" мені не вдається. Вони несподівано виринають з темряви, сідають до незнайомих машин (мені здається, що вони навіть не домовляються з водіями, бо процес посадки проходить майже миттєво) і зникають, залишивши по собі лише кілька недопалків. За ці кілька днів я жодного разу не зустрів одну і ту ж дівчину. Думаю собі, може у них "тижневі" зміни?

Клаббери — найсмішніші зі всіх нічних господарів міста. Але саме вони, чомусь, викликають у мені найбільше співчуття. Вони дуже різняться поміж собою. Дівчата (одинокі та парами), хлопці (ніколи не одинокі), різнобарвні компанії. Завжди втомлено-веселі. За їхніми розвагами дуже цікаво спостерігати. Але викликають жаль... Не знаю чому.

На дорогах у цей час царюють таксисти та скажені "донори органів". Поміж собою вони різняться лише наявністю помаранчевого вогнику на даху авто. Для того, щоб зрозуміти наскільки добре організованим є звичний рух машин удень, достатньо лише провести одну ніч на узбіччі проспекту. Здається, що у своїй гонитві за "тим, не знаю чим", вони забувають про все — про своє життя, життя своїх родин, життя перехожих. Можливо тому так і чинять.

І все ж красивішою, дивовижнішою та захоплюючою від людей є природа. Спостерігати за Місяцем та його рухом, що раз у раз змінюється, світанком, який поступово охоплює весь краєвид, можна вічно.
Tags: дибр, спостереження
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments