Di Daio (didaio) wrote,
Di Daio
didaio

  • Music:

Розлучення

Останнім часом бачу все більше прикладів зміни ставлення молодих людей до розлучення. І це відверто жахає, особливо, якщо враховувати, що більшість з них при цьому вінчаються.

У своїй більшості молодь ставиться до браку як до формальності, необхідної лише для підтримання порядку в документах. "Штамп у паспорті" — фраза, яку я найчастіше чую у розмовах про з’єднання двох людей в одне. Та і я сам, коли навчався у школі, виші вважав так само: "Йти до ЗАГСу варто лише перед народженням дітей, щоб не накопичувати зайві штампи у паспорті".

Вінчання у Церкві перед вівтарем стало в один ряд з фотографуванням у видатних місцях та "підковою на щастя". Суміш традиції та весільного фотоальбому. Мало хто замислюється про присутність Бога у цьому таїнстві, а ще менше намагаються розпізнати Його волю, спитати поради.

І пізніше, коли подружжя зустрічається з проблемами, які є в кожному шлюбі, вони не можуть їх вирішити. Тому єдиним виходом бачать розлучення. Переживають його болісно, бо ж мають серця, але вважають розлучення за краще, ніж постійно жити у стражданнях і страху. "Штамп у паспорті" і "фотосесія в храмі" не маючи своєї ваги на початку і перед розлученням її не мають. Єдиним аргументом для збереження родини звучить "А як же діти?". Тоді подружжя або починає робити "добру міну за поганої гри", або вважає за краще остаточно розставити крапки над "і".

За статистикою в Україні розлучається кожне друге подружжя (у січні-червні 2009 року взяли шлюб 120366 осіб, а розлучилося — 68871).

Але ж подружжя — це дар від Бога. Двоє різних людей стають одним. Найближчими і найдорожчими. Виконують кожен свою місію у подружжі, народжують дітей, щоб з часом, коли їх діти відійдуть, також бути разом. Розлучення — це наче сокира, якою відтинають одну половину тіла. Чи може нормально жити людина, в якої є лише половина від цілого?

І якщо Бог дає цей дар, то Він і піклується про своїх дітей. Саме від Бога подружжя може отримувати розуміння і сили у випробуваннях. У читанні Слова Божого, у молитві, у Церкві. Бог ніколи не дасть людини понад те, що вона може винести. Потрібно лише дозволити Йому діяти, шукати у Ньому допомоги, розради і порятунку.

Бонус-трек: пропоную послухати розповідь російського психолога Євґєнія Авдеєнко про вибір майбутнього чоловіка/дружини.
(скачати mp3)
Tags: Україна, моральні цінності, релігія, суспільство
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 13 comments